ууууу
123123123
сам, але тільки до тієї межі, де закінчувалось літо тисяча дев'ятсот дев'яносто третього року. Далі він не пускав себе.
Перейти до місця в книзі →
На станції було 123
Перейти до місця в книзі →

123авыбьатываюбьвы аюывбаьыва

ыва ыв
аыв
аыв
аыва
ывадыжваывдалывждал ывджа вы

У саду ріс старий горіх. Йому було більше років, ніж людям, які жили в цьому будинку. Коли вона була мала, дід казав: цей горіх бачив все. І мовчить, бо знає — слова не допомагають. — А ви помітили, — спитав бариста, — що ваш улюблений столик завжди вільний саме о третій?
Перейти до місця в книзі →

1123123 12312312312

На станції було
Перейти до місця в книзі →

123авыбьатываюбьвы аюывбаьыва ыва ыв аыв аыв аыва ывадыжваывдалывждал ывджа вы