Головна

Стара Григорівна була схожа на залежаний шматок господарського мила: сіра, тріщинувата і немилосердно кусюча в очах. Працювала вона головним калібрувальником людських душ у першому сімейному гуртожитку Єнакієвського Металургійного Заводу на Станційній у 1994 році й мала у своєму житті одну лиш пристрасть — чистоту.

На площі стояв пам'ятник, але ніхто не пам'ятав, кому. Голуби теж не пам'ятали — і це їх рятувало.

Над морем ніч лягає тінню І зорі сплять у глибині Лиш вітер десь співає пісню